ковбасний
КОВБА́СНИЙ, а, е.
1. Прикм. до ковбаса́.
Торік споживання м'яса склало 54,4 кг на душу населення, 30 % з них було використано у ковбасних виробах, а 70 % – безпосередньо як м'ясо (із журн.);
// Який виробляє ковбаси.
– У нас усе своє: і друкарня, і млин, і дубильня, і олійня, і навіть невеличка ковбасна фабрика (М. Стельмах);
// Признач. для виготовлення ковбаси.
– Я це дупло щільно забив ковбасним фаршем, заліпив зверху тістом і залишив. За якийсь час на гілках появилися перші ковбаски (Ю. Винничук).
2. у знач. ім. ковба́сна, ної, ж. Крамниця, що торгує ковбасами.
По дорозі додому друзі зайшли до ковбасної (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)