ковбасник

КОВБА́СНИК, а, ч.

1. Той, хто виготовляє і продає ковбаси.

Їдем до сусіднього села, .. там в одного з хлопців, комескадрону, є добрий знайомий, ковбасник (Д. Бузько);

Тому що він був ще малий тягати воду, дід віддав його до ковбасника по три карбованці на місяць (П. Панч);

Йому снилося, ніби він покликав якогось невправного ковбасника і той так невміло начиняв ліверні ковбаси, що вони одразу ж і лопались (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

2. заст. Зневажлива назва німців.

Діди .. ішли поволі, спідлоба позираючи на німецьких солдат: “Іч, ковбасники прокляті, як у себе вдома” (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. ковбасник — ковба́сник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ковбасник — -а, ч. 1》 заст. Той, хто виготовляв і продавав ковбаси. 2》 Фахівець ковбасного виробництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ковбасник — КОВБА́СНИК, а, ч. 1. заст. Той, хто виготовляв і продавав ковбаси. Тому що він був ще малий тягати воду, дід віддав його до ковбасника по три карбованці на місяць (Панч, О. Пархом.  Словник української мови в 11 томах
4. ковбасник — Ковбасник, -ка м. Колбасникъ.  Словник української мови Грінченка