1. Словник української мови у 20 томах

ковбасник

КОВБА́СНИК, а, ч.

1. Той, хто виготовляє і продає ковбаси.

Їдем до сусіднього села, .. там в одного з хлопців, комескадрону, є добрий знайомий, ковбасник (Д. Бузько);

Тому що він був ще малий тягати воду, дід віддав його до ковбасника по три карбованці на місяць (П. Панч);

Йому снилося, ніби він покликав якогось невправного ковбасника і той так невміло начиняв ліверні ковбаси, що вони одразу ж і лопались (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

2. заст. Зневажлива назва німців.

Діди .. ішли поволі, спідлоба позираючи на німецьких солдат: “Іч, ковбасники прокляті, як у себе вдома” (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковбасник — ковба́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ковбасник — -а, ч. 1》 заст. Той, хто виготовляв і продавав ковбаси. 2》 Фахівець ковбасного виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковбасник — КОВБА́СНИК, а, ч. 1. заст. Той, хто виготовляв і продавав ковбаси. Тому що він був ще малий тягати воду, дід віддав його до ковбасника по три карбованці на місяць (Панч, О. Пархом. Словник української мови в 11 томах
  4. ковбасник — Ковбасник, -ка м. Колбасникъ. Словник української мови Грінченка