ковбасник

Ковбасник, -ка

м. Колбасникъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковбасник — ковба́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ковбасник — -а, ч. 1》 заст. Той, хто виготовляв і продавав ковбаси. 2》 Фахівець ковбасного виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковбасник — КОВБА́СНИК, а, ч. 1. Той, хто виготовляє і продає ковбаси. Їдем до сусіднього села, .. там в одного з хлопців, комескадрону, є добрий знайомий, ковбасник (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. ковбасник — КОВБА́СНИК, а, ч. 1. заст. Той, хто виготовляв і продавав ковбаси. Тому що він був ще малий тягати воду, дід віддав його до ковбасника по три карбованці на місяць (Панч, О. Пархом. Словник української мови в 11 томах