ковбасниця
Ковбасниця, -ці
ж.
1) Колбасница.
2) = ковбасянка. Вх. Лем. 426.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковбасниця — ковба́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ковбасниця — -і. Жін. до ковбасник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковбасниця — КОВБА́СНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до ковба́сник 1. Крізь двері зазирає якийсь пес, і ковбасниця зі щоками, що лисніють від жиру, гукає: – А пішов звідси, псино! (із журн.). 2. Пристрій для виготовлення ковбаси. Продається майже нова ковбасниця на 1,5 кг м'яса. Словник української мови у 20 томах
- ковбасниця — КОВБА́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до ковба́сник. Словник української мови в 11 томах