1. Словник української мови у 20 томах

ковбасниця

КОВБА́СНИЦЯ, і, ж.

1. Жін. до ковба́сник 1.

Крізь двері зазирає якийсь пес, і ковбасниця зі щоками, що лисніють від жиру, гукає: – А пішов звідси, псино! (із журн.).

2. Пристрій для виготовлення ковбаси.

Продається майже нова ковбасниця на 1,5 кг м'яса. Лише два рази робили ковбасу (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковбасниця — ковба́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ковбасниця — -і. Жін. до ковбасник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковбасниця — КОВБА́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до ковба́сник. Словник української мови в 11 томах
  4. ковбасниця — Ковбасниця, -ці ж. 1) Колбасница. 2) = ковбасянка. Вх. Лем. 426. Словник української мови Грінченка