ковбасник
КОВБА́СНИК, а, ч.
1. заст. Той, хто виготовляв і продавав ковбаси.
Тому що він був ще малий тягати воду, дід віддав його до ковбасника по три карбованці на місяць (Панч, О. Пархом., 1939, 24);
[Катря:] Продали її [Надійку] там [у Німеччині] якомусь ковбасникові (Мороз, П’єси, 1959, 10).
2. Фахівець ковбасного виробництва.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковбасник — ковба́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ковбасник — -а, ч. 1》 заст. Той, хто виготовляв і продавав ковбаси. 2》 Фахівець ковбасного виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковбасник — КОВБА́СНИК, а, ч. 1. Той, хто виготовляє і продає ковбаси. Їдем до сусіднього села, .. там в одного з хлопців, комескадрону, є добрий знайомий, ковбасник (Д. Словник української мови у 20 томах
- ковбасник — Ковбасник, -ка м. Колбасникъ. Словник української мови Грінченка