ковбасник

КОВБА́СНИК, а, ч.

1. заст. Той, хто виготовляв і продавав ковбаси.

Тому що він був ще малий тягати воду, дід віддав його до ковбасника по три карбованці на місяць (Панч, О. Пархом., 1939, 24);

[Катря:] Продали її [Надійку] там [у Німеччині] якомусь ковбасникові (Мороз, П’єси, 1959, 10).

2. Фахівець ковбасного виробництва.

Значення в інших словниках

1. ковбасник — ковба́сник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ковбасник — -а, ч. 1》 заст. Той, хто виготовляв і продавав ковбаси. 2》 Фахівець ковбасного виробництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ковбасник — КОВБА́СНИК, а, ч. 1. Той, хто виготовляє і продає ковбаси. Їдем до сусіднього села, .. там в одного з хлопців, комескадрону, є добрий знайомий, ковбасник (Д.  Словник української мови у 20 томах
4. ковбасник — Ковбасник, -ка м. Колбасникъ.  Словник української мови Грінченка