ковбасниця —
ковба́сниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ковбасниця —
-і. Жін. до ковбасник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ковбасниця —
КОВБА́СНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до ковба́сник 1. Крізь двері зазирає якийсь пес, і ковбасниця зі щоками, що лисніють від жиру, гукає: – А пішов звідси, псино! (із журн.). 2. Пристрій для виготовлення ковбаси. Продається майже нова ковбасниця на 1,5 кг м'яса.
Словник української мови у 20 томах
ковбасниця —
Ковбасниця, -ці ж. 1) Колбасница. 2) = ковбасянка. Вх. Лем. 426.
Словник української мови Грінченка