ковбасниця

ковба́сниця

-і.

Жін. до ковбасник.

Значення в інших словниках

1. ковбасниця — ковба́сниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ковбасниця — КОВБА́СНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до ковба́сник 1. Крізь двері зазирає якийсь пес, і ковбасниця зі щоками, що лисніють від жиру, гукає: – А пішов звідси, псино! (із журн.). 2. Пристрій для виготовлення ковбаси. Продається майже нова ковбасниця на 1,5 кг м'яса.  Словник української мови у 20 томах
3. ковбасниця — КОВБА́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до ковба́сник.  Словник української мови в 11 томах
4. ковбасниця — Ковбасниця, -ці ж. 1) Колбасница. 2) = ковбасянка. Вх. Лем. 426.  Словник української мови Грінченка