ковбаска
КОВБА́СКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ковбаса́ 1.
Літаючи по дворах, Ґава Шматочок ковбаски добула (Л. Глібов);
Приятель на мить спинився, зиркнув на жінку, що доїдала ковбаски (Олесь Досвітній);
Настрій у Сідалковського був бадьорий і життєрадісний. Хотілося любові, тепла і смаженої картоплі на салі, та свіжих червоних помідорів до ковбасок по-львівськи (О. Чорногуз);
* У порівн. Збоку лежала скручена ковбасками білизна (Я. Гримайло).
(1) Ві́денські ковба́ски – сорт ковбаси перев. з яловичини.
На столi пишались риба, кав'яр, вiденськi ковбаски, шинка i чисельнi, рiзних розмiрiв та кольорiв, пляшки (У. Самчук);
– От якби ти мене спитала, що я люблю їсти, я б тобі відповів, що вчора в гостях у Юрія Винничука приготував фантастичні віденські ковбаски (С. Жадан).
◇ Коти́ся ковбасо́ю (ковба́скою) див. коти́тися¹.
Значення в інших словниках
- ковбаска — ковба́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ковбаска — -и, ж. Зменш.-пестл. до ковбаса. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковбаска — И, ж. 1. Чоловічий статевий орган. Маленька ковбаска. 2. М'язисте стегно. Ти бачив того бігуна? Тільки ковбасками перебирає. Словник сучасного українського сленгу
- ковбаска — коти́ся ковбасо́ю (ковба́скою), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-небудь і побажання позбутися його. — Херсонський катюга, англійської королеви холуй, .. — відчалюй, поки не пізно! — неслись веселі погрози на море. Фразеологічний словник української мови
- ковбаска — КОВБА́СКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ковбаса́. Літаючи по дворах. Гава Шматочок ковбаски добула (Гл., Вибр., 1951, 90); Приятель на мить спинився, зиркнув на жінку, що доїдала ковбаски (Досв., Вибр., 1959, 396); *У порівн. Збоку лежала скручена ковбасками дідизна (Грим., Незакінч. роман, 1962, 192). Словник української мови в 11 томах
- ковбаска — Ковбаска, -ки ж. ум. отъ ковбаса. Словник української мови Грінченка