ковбасня
КОВБА́СНЯ, і, ж.
1. Те саме, що ковба́сна 2.
У Терлецького поросячі губи і білясе [білясте], безброве лице. Іноді Миша Чернишов гляне на Терлецького, і тоді йому нараз спаде: ану, коли б узяти як-небудь цю свинячу морду .. на вітрину в ковбасню! (Б. Антоненко-Давидович).
2. заст. Кустарне підприємство, де виробляють ковбаси.
Поліція зробила вночі наліт на ковбасню, але, крім приготовленого для фаршу м'яса й кишок, нічого там не знайшла (С. Скляренко);
– Що це горить? – запитала вона по-українськи жінку, що стояла зі зложеними під фартушком руками. – Ковбасня! – відповіли хором люди, що стояли групою (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)