ковбойський
КОВБО́ЙСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до ковбо́й.
Кафе заполонили парубки у ковбойських штанях – височенні, розпатлані, переможні (А. Крижанівський);
Він часто снився Котьці у ковбойському костюмі верхи на корові, яка гарцює по безкрайньому баштані, схожому на американські прерії (В. Нестайко);
За орлом спостерігала, прикривши очі долонею, сама Глю – у високих чоботах, картатій сорочці і ковбойському капелюсі, відкинутому на спину (І. Роздобудько);
// Такий, як у ковбоя; притаманний ковбоєві.
Вони обидва були надто схвильовані Чайчиним ковбойським трюком (Д. Бузько);
// Який розповідає про життя, пригоди і т. ін. ковбоїв.
Вийшов не психологічний роман, а щось на зразок сучасного ковбойського бойовика (О. Шугай).
Словник української мови (СУМ-20)