ковтонути

КОВТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, чого і без прям. дод., розм.

Підсил. до ковтну́ти.

Сивушки зараз ковтонули [троянці] По ківшику (І. Котляревський);

В рот – вода. Ковтонув раз, другий... У голові запаморочилося, страх паралізував думки, тільки руки-ноги на автоматі відчайдушно молотили – випливемо (Люко Дашвар).

Значення в інших словниках

1. ковтонути — ковтону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. ковтонути — -ну, -неш, док., перех., розм. Підсил. до ковтнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ковтонути — КОВТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Підсил. до ковтнути. Сивушки зараз ковтонули [троянці] По ківшику (Котл., І, 1952, 167).  Словник української мови в 11 томах
4. ковтонути — Ковтону́ти, -ну́, -не́ш гл. Сильно глотнуть. Сивушки зараз ковтонули по кілишку. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка