кожушаний
КОЖУША́НИЙ, а, е.
Прикм. до кожу́х 1.
Ходить [дід], поли кожушані Підіткнувши під пасок (А. Малишко);
// Пошитий із кожушини (у 2 знач.).
Хурман задоволено б'є об поли кожушаними рукавицями (В. Кучер);
Чалапає [син] валянцями по долівці, стягує заячу шапку, кожушані рукавиці кладе на лежанку (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)