кожушаний
КОЖУША́НИЙ, а, е. Прикм. до кожу́х 1.
Ходить [дід], поли кожушані Підіткнувши під пасок (Мал., Серце.., 1959, 152);
// Пошитий із кожушини (у 2 знач.).
Хурман задоволене б’є об поли кожушаними рукавицями (Кучер, Зол. руки, 1948, 179).
Словник української мови (СУМ-11)