кожушанка
КОЖУША́НКА, и, ж. Шуба з овечої шкури, покрита зверху сукном і т. ін.
На той гук та на крик собак вибіг Яшка, а за ним і сам суддя у довгій кожушанці (Мирний, І, 1954, 161);
Поряд із свитою в широкім уживанні були кожушанки, що своїм кроєм дуже близькі до свиток. Кожушанки шилися в більшості з овечих шкур та покривалися зверху сукном (Збірник Полт. музею, І, 1928, 83);
Вийшла товста старостиха в розхристаній, нашвидку накинутій на плечі кожушанці (Ле, Мої листи, 1945, 79).
Словник української мови (СУМ-11)