кожушок

КОЖУ́ШО́К, у́шка́, ч.

1. Те саме, що кожу́х 1.

У другій половині XIX ст. у побут увійшли орнаментовані кожушки (з наук. літ.).

2. Зменш.-пестл. до кожу́х 1.

[Кость:] У нас такий кожушок є, що всі в ньому переходили до школи (С. Васильченко);

На порозі з'явилася Роксана, тримаючи за руку Ростика, одягненого в кожушок (А. Хижняк).

3. Зменш. до кожу́х 2.

Увесь механізм машинки був закритий чорним жерстяним лакованим кожушком (Ю. Смолич).

4. Густа плівка на поверхні захололого молока, киселю і т. ін.

Вона старанно зібрала весь кожушок зі сметанки і положила в його філіжанку (І. Франко).

5. Зовнішній покрив комахи, гусениці, а також шкіра змії, скинута під час линяння.

У змії, коли вона линяє, шкіра злущується вся відразу, вивертаючись, наче панчоха. Забобонні люди безпідставно вважають, що скинутий кожушок має чудодійні властивості (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. кожушок — кожу́шо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кожушок — Кожушо́к. 1. Хутро, шубка тварини. Сей крілик трохи меньший від бельґійского великана, бо буває довгий лише на 65 ст і важить 5-7 kg. Кожушок м'ягонький і лискучий та чистої темно-синьої масти.  Українська літературна мова на Буковині
3. кожушок — див. кожух  Словник синонімів Вусика
4. кожушок — -ушка, ч. 1》 Зменш. до кожух. 2》 Густа плівка на поверхні захололого молока, киселю тощо. 3》 Зовнішній покрив комахи, гусениці, а також шкура змії, скинута під час линяння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кожушок — кожу́шок = кожу́х (м, ср, ст): Ми з братом завжди сперечалися, хто буде їсти кожушок з молока, то була така велика смакота (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. кожушок — КОЖУ́Х (довгий, перев. не покритий тканиною верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід), ДУБЛЯ́НКА, ЛИНТВА́Р діал.; КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К (покритий сукном); КОЖУ́ШО́К, КОЖУШИ́НА, КОЖАНО́К діал.  Словник синонімів української мови
7. кожушок — КОЖУ́ШО́К, ушка́, ч. 1. Зменш. до кожу́х. [Кость:] У нас такий кожушок є, що всі в ньому переходили до школи (Вас., III, 1960, 171); На порозі з’явилася Роксана, тримаючи за руку Ростика, одягненого в кожушок (Хижняк...  Словник української мови в 11 томах
8. кожушок — Кожушок, -шка м. ум. отъ кожух. 1) У новеньких кожушках, у сивеньких тапочках, — так гарно повдягані дітки. Харьк. у. Послі собі й кожушок справимо. МВ. 2) Кожа, внѣшняя оболочка нѣкоторыхъ животныхъ.  Словник української мови Грінченка