Словник української мови у 20 томах

козакуватий

КОЗАКУВА́ТИЙ, а, е, рідко.

Схожий на козака (у 1–5 знач.) зовнішністю, поведінкою і т. ін.

Матусевич – той козакуватий, чесний, прямий, дещо імпульсивний, але то міцна людина, видно, що не зрадить, пройде всі випробування. Так воно й було... (з мемуарної літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. козакуватий — Козакуватий, -а, -е Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.  Словник української мови Грінченка