козакувати

КОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Бути козаком (у 1, 2 знач.).

– На Січі добре козакувати, а на займанщині хліб робити! – сказав [Мирон] сам собі (Панас Мирний);

Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволивсь відтіля (Б. Грінченко);

Вiн колись козакував, а тепер сидiв на невеличкiм хазяйствi; вiтати полковника в своїй хатi .. була для нього велика честь (Б. Лепкий);

Він давно покинув козакувати і за час моєї служби жодного аулу ханського не зруйнував (Іван Ле);

Прадід .. прийшов сюди десь із півдня, з пониззя Дніпра, де козакував .. і на турка ходив (М. Олійник);

Дід промовив, дивлячись кудись повз Остапа: – За Мазепи-гетьмана я на Січі у Полтавському курені козакував (Д. Білий).

2. розм. Те саме, що парубкува́ти.

– Чи ви напитали собі яку службу, чи й досі козакуєте та бурлакуєте? – спитав в Кованька Дунін-Левченко (І. Нечуй-Левицький);

– Воно, звісно, для нього та дочки забагато [двох кімнат], та не буде ж він до смерті козакувати! (А. Дімаров).

Значення в інших словниках

1. козакувати — козакува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. козакувати — -ую, -уєш, недок. 1》 заст. Бути козаком (у 1, 2 знач.). 2》 розм. Те саме, що парубкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. козакувати — ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. — жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИ розм., МОЛОДИКУВА́ТИ розм., БУРЛАКУВАТИ розм., ПАРУБО́ЧИТИ діал. — Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А.  Словник синонімів української мови
4. козакувати — Козакува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. козакувати — КОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. заст. Бути козаком (у 1, 2 знач.). — На Січі добре козакувати, а на займанщині хліб робити! — сказав [Мирон] сам собі (Мирний, І, 1949, 180); Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволивсь відтіля (Гр.  Словник української мови в 11 томах
6. козакувати — Козакува́ти, -ку́ю, -єш гл. Жить, быть козакомъ. Не козакувать Миколі, бо не буде у його коня ніколи. Ном. № 6291.  Словник української мови Грінченка