козеріг

КОЗЕРІ́Г, КОЗОРІ́Г, ро́га, ч.

1. Рід ссавців родини бикових; дикий гірський козел із великими рогами.

Альпійських гірських козлів, або козерогів, за середньовіччя нещадно вигублювали (з наук.-попул. літ.);

У заповіднику водяться сніговий барс, козеріг, бурий ведмідь (із журн.);

* У порівн. Вони перли яругами й перелісками, дерлися в гори, немов козероги, здається, вже близько, вже трішки, вже зовсім ледь-ледь, але за горами були інші гори, а далі ще інші (І. Андрусяк).

2. астр. (з великої літери). Сузір'я Південної півкулі, а також відповідний зодіакальний знак.

Вважають, що Сонце перебуває в зодіакальному знаку Козоріг із 22 грудня по 21 січня (з наук.-попул. літ.);

Сузір'я Козерога розташоване між Водолієм і Стрільцем. Це сузір'я найменш яскраве в зодіаку (за винятком Рака). Його найяскравіші зірки утворюють трикутник (із журн.);

Десь під сузір'ям Козерога горять, мов біль, чертоги Бога (В. Стус).

3. розм. Людина, яка народилася під цим знаком зодіаку.

Козороги дорослішають дуже швидко і рано вирішують, чим хочуть займатися в житті (із журн.);

Козерогам визначено бути домашнім оберегом (з газ.).

Значення в інших словниках

1. козеріг — козері́г іменник чоловічого роду, істота сузір'я Козері́г  Орфографічний словник української мови
2. козеріг — -рога, ч. 1》 Дикий гірський козел з великими рогами. 2》 тільки одн. Одне з дванадцяти сузір'їв зодіаку. 3》 Про людину, що народилася в кінці грудня – січні, коли Сонце знаходиться у сузір'ї Козерога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. козеріг — ЦАП (самець кози), КОЗЕ́Л, КО́ЗЛИЩЕ заст.; ТУР (гірський кавказький); КОЗЕРІ́Г (гірський з великими рогами). Хай лише посунеться в поле цап, Хай лише наважиться він на хап, Руду йому бороду одсічем (О.  Словник синонімів української мови
4. козеріг — КОЗЕРІ́Г, ро́га, ч. Дикий гірський козел з великими рогами.  Словник української мови в 11 томах