козеріг

ЦАП (самець кози), КОЗЕ́Л, КО́ЗЛИЩЕ заст.; ТУР (гірський кавказький); КОЗЕРІ́Г (гірський з великими рогами). Хай лише посунеться в поле цап, Хай лише наважиться він на хап, Руду йому бороду одсічем (О. Олесь); Поставили козла город стерегти (приказка); На скелястій верховині Турів вистежив юнак (Л. Первомайський); Стада сибірських козерогів, не знаходячи корму на гірських перевалах, спустилися до їх підніжжя (з газети).

Значення в інших словниках

1. козеріг — козері́г іменник чоловічого роду, істота сузір'я Козері́г  Орфографічний словник української мови
2. козеріг — -рога, ч. 1》 Дикий гірський козел з великими рогами. 2》 тільки одн. Одне з дванадцяти сузір'їв зодіаку. 3》 Про людину, що народилася в кінці грудня – січні, коли Сонце знаходиться у сузір'ї Козерога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. козеріг — КОЗЕРІ́Г, КОЗОРІ́Г, ро́га, ч. 1. Рід ссавців родини бикових; дикий гірський козел із великими рогами. Альпійських гірських козлів, або козерогів, за середньовіччя нещадно вигублювали (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. козеріг — КОЗЕРІ́Г, ро́га, ч. Дикий гірський козел з великими рогами.  Словник української мови в 11 томах