козирочок
КОЗИРО́ЧОК, чка, ч.
1. Зменш. до козиро́к 1, 3, 4.
Я б свого миленького по шапці пізнала. Хоть по шапці не по шапці, то й по козирочку (з народної пісні).
2. у знач. присл. козиро́чком. Перпендикулярно приклавши долоню до чола, рота або над очима.
Стояла [бабуся] на кручі, поставивши козирочком руку над очима, дивилась нам назустріч (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)