козирочок
КОЗИРО́ЧОК, чка, ч.
1. Зменш. до козиро́к 1, 3, 4.
Я б свого миленького по шапці пізнала. Хоть по шапці не по шапці, то й по козирочку (з народної пісні).
2. у знач. присл. козиро́чком. Перпендикулярно приклавши долоню до чола, рота або над очима.
Стояла [бабуся] на кручі, поставивши козирочком руку над очима, дивилась нам назустріч (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козирочок — козиро́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- козирочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до козирок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- козирочок — КОЗИРО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до козиро́к. Я б свого миленького по шапці пізнала. Хоть по шапці не по шапці, то й по козирочку (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах