козиряння
КОЗИРЯ́ННЯ¹, я, с., карт., розм.
Дія за знач. козиря́ти¹.
Його козиряння у двох партіях нашої гри знову закінчилися поразкою (із журн.).
КОЗИРЯ́ННЯ², я, с., розм.
Дія за знач. козиря́ти².
Козиряли офіцерам вони старанно й чітко; і спочатку це навіть розважало їх. Тепер те козиряння вже набридло, але його, певна річ, доводилося дотримуватись (В. Владко);
Пізніше йому стали просто-таки ненависними оті вранішні підйоми .. і оті непотрібні, на його думку, козиряння .. перед командирами (Ю. Збанацький);
Вони навіть у свої рапорти й козиряння старшим уміли вкласти щось особливе, домашнє (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козиряння — козиря́ння 1 іменник середнього роду хід з козиря у картах; хизування розм. козиря́ння 2 іменник середнього роду вітання по-військовому розм. Орфографічний словник української мови
- козиряння — I -я, с., карт., розм. Дія за знач. козиряти I. II -я, с., розм. Дія за знач. козиряти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- козиряння — КОЗИРЯ́ННЯ¹, я, с., карт., розм. Дія за знач. козиря́ти¹. КОЗИРЯ́ННЯ², я, с., розм. Дія за знач. козиряти³. Вони навіть у свої рапорти й козиряння старшим уміли вкласти щось особливе, домашнє (Гончар, III, 1959, 18)... Словник української мови в 11 томах