1. Орфографічний словник української мови

козиряння

козиря́ння 1

іменник середнього роду

хід з козиря у картах; хизування

розм.

козиря́ння 2

іменник середнього роду

вітання по-військовому

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козиряння — I -я, с., карт., розм. Дія за знач. козиряти I. II -я, с., розм. Дія за знач. козиряти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. козиряння — КОЗИРЯ́ННЯ¹, я, с., карт., розм. Дія за знач. козиря́ти¹. Його козиряння у двох партіях нашої гри знову закінчилися поразкою (із журн.). КОЗИРЯ́ННЯ², я, с., розм. Дія за знач. козиря́ти². Словник української мови у 20 томах
  3. козиряння — КОЗИРЯ́ННЯ¹, я, с., карт., розм. Дія за знач. козиря́ти¹. КОЗИРЯ́ННЯ², я, с., розм. Дія за знач. козиряти³. Вони навіть у свої рапорти й козиряння старшим уміли вкласти щось особливе, домашнє (Гончар, III, 1959, 18)... Словник української мови в 11 томах