1. Словник української мови в 11 томах

козиряння

КОЗИРЯ́ННЯ¹, я, с., карт., розм. Дія за знач. козиря́ти¹.

КОЗИРЯ́ННЯ², я, с., розм. Дія за знач. козиряти³.

Вони навіть у свої рапорти й козиряння старшим уміли вкласти щось особливе, домашнє (Гончар, III, 1959, 18);

Пізніше йому стали просто-таки ненависними оті вранішні підйоми.. і оті непотрібні, на його думку, козиряння.. перед командирами (Збан., Сеспель, 1961, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козиряння — козиря́ння 1 іменник середнього роду хід з козиря у картах; хизування розм. козиря́ння 2 іменник середнього роду вітання по-військовому розм. Орфографічний словник української мови
  2. козиряння — I -я, с., карт., розм. Дія за знач. козиряти I. II -я, с., розм. Дія за знач. козиряти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. козиряння — КОЗИРЯ́ННЯ¹, я, с., карт., розм. Дія за знач. козиря́ти¹. Його козиряння у двох партіях нашої гри знову закінчилися поразкою (із журн.). КОЗИРЯ́ННЯ², я, с., розм. Дія за знач. козиря́ти². Словник української мови у 20 томах