козиряння

КОЗИРЯ́ННЯ¹, я, с., карт., розм.

Дія за знач. козиря́ти¹.

Його козиряння у двох партіях нашої гри знову закінчилися поразкою (із журн.).

КОЗИРЯ́ННЯ², я, с., розм.

Дія за знач. козиря́ти².

Козиряли офіцерам вони старанно й чітко; і спочатку це навіть розважало їх. Тепер те козиряння вже набридло, але його, певна річ, доводилося дотримуватись (В. Владко);

Пізніше йому стали просто-таки ненависними оті вранішні підйоми .. і оті непотрібні, на його думку, козиряння .. перед командирами (Ю. Збанацький);

Вони навіть у свої рапорти й козиряння старшим уміли вкласти щось особливе, домашнє (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. козиряння — козиря́ння 1 іменник середнього роду хід з козиря у картах; хизування розм. козиря́ння 2 іменник середнього роду вітання по-військовому розм.  Орфографічний словник української мови
2. козиряння — I -я, с., карт., розм. Дія за знач. козиряти I. II -я, с., розм. Дія за знач. козиряти II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. козиряння — КОЗИРЯ́ННЯ¹, я, с., карт., розм. Дія за знач. козиря́ти¹. КОЗИРЯ́ННЯ², я, с., розм. Дія за знач. козиряти³. Вони навіть у свої рапорти й козиряння старшим уміли вкласти щось особливе, домашнє (Гончар, III, 1959, 18)...  Словник української мови в 11 томах