козиряння
КОЗИРЯ́ННЯ¹, я, с., карт., розм. Дія за знач. козиря́ти¹.
КОЗИРЯ́ННЯ², я, с., розм. Дія за знач. козиряти³.
Вони навіть у свої рапорти й козиряння старшим уміли вкласти щось особливе, домашнє (Гончар, III, 1959, 18);
Пізніше йому стали просто-таки ненависними оті вранішні підйоми.. і оті непотрібні, на його думку, козиряння.. перед командирами (Збан., Сеспель, 1961, 210).
Словник української мови (СУМ-11)