козиряння

козиря́ння 1

іменник середнього роду

хід з козиря у картах; хизування

розм.

козиря́ння 2

іменник середнього роду

вітання по-військовому

розм.

Значення в інших словниках

1. козиряння — I -я, с., карт., розм. Дія за знач. козиряти I. II -я, с., розм. Дія за знач. козиряти II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. козиряння — КОЗИРЯ́ННЯ¹, я, с., карт., розм. Дія за знач. козиря́ти¹. Його козиряння у двох партіях нашої гри знову закінчилися поразкою (із журн.). КОЗИРЯ́ННЯ², я, с., розм. Дія за знач. козиря́ти².  Словник української мови у 20 томах
3. козиряння — КОЗИРЯ́ННЯ¹, я, с., карт., розм. Дія за знач. козиря́ти¹. КОЗИРЯ́ННЯ², я, с., розм. Дія за знач. козиряти³. Вони навіть у свої рапорти й козиряння старшим уміли вкласти щось особливе, домашнє (Гончар, III, 1959, 18)...  Словник української мови в 11 томах