кокеточка

КОКЕ́ТОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до коке́тка 1.

Мала кокеточка не зводила очей із гостя (із журн.);

* У порівн. – Це він жартує, .. Жартує. Я його знаю. Кокеточка, хе-хе (Ю. Винничук).