кокіль
КОКІ́ЛЬ, ю, ч., техн.
Розбірна форма з чавуну або сталі для відливання металевих виробів.
У дослідженні розроблено конструкцію багатомісних кокілів з горизонтальною площиною рознімання для відливання чавунних куль діаметром 40 і 120 мм (з наук. літ.);
Якщо кокілі якісні, то деталі, вилиті в них, є настільки точними, що не потребують оброблення різцями (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)