Значення в інших словниках
-
кокіль —
КОКІЛЬ – КУКІЛЬ Кокіль, -ля. Ливарна форма з чавуну або сталі для відливання металевих виробів. Кукіль, куколю. Бур’ян родини гвоздикових з темно-рожевими, зрідка білими квітками й отруйним насінням, а також переносно.
Літературне слововживання
-
кокіль —
-ю, ч., мет. Розбірна форма з чавуну або сталі для відливання металевих виробів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кокіль —
КОКІ́ЛЬ, ю, ч., техн. Розбірна форма з чавуну або сталі для відливання металевих виробів. У дослідженні розроблено конструкцію багатомісних кокілів з горизонтальною площиною рознімання для відливання чавунних куль діаметром 40 і 120 мм (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
кокіль —
кокі́ль (франц. coquille, букв. – черепашка) металева ливарна форма, в якій одержують металеві виливки.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
кокіль —
Тверда металева ливарна форма, може використовуватись для одержання навіть кількох десятків тис. виливок.
Універсальний словник-енциклопедія
-
кокіль —
КОКІ́ЛЬ, ю, ч., мет. Розбірна форма з чавуну або сталі для відливання металевих виробів. Якщо кокілі якісні, деталі, вилиті в них, виходять настільки точними, що не потребують обробки різцями (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 177).
Словник української мови в 11 томах
-
кокіль —
Кокіль, -ко́лю м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Чуб. V. 168. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю. Мет. 138.
Словник української мови Грінченка