колегія
КОЛЕ́ГІЯ, ї, ж.
1. Офіційно признач. група осіб, які утворюють певний адміністративний, розпорядчий або дорадчий орган.
Професорська колегія [Львівського університету] обрала його [І. Франка] доцентом, але адміністрація не затвердила (М. Коцюбинський);
Перед редакційною колегією було поставлено ряд вимог (М. Рильський);
Незабаром він став членом ученої ради двох сільськогосподарських інститутів, членом колегії Міністерства сільського господарства (І. Рябокляч);
// Засідання такого органу.
Прождала в черзі битих два дні. То міністр вів колегію, то його кудись викликали, а до заступників Оленці не хотілося йти (В. Кучер);
На брифінгу, що відбувся після колегії, керівництво області та освітнього відомства продемонстрували зворушливе єднання та порозуміння (із журн.).
2. Об'єднання осіб деяких професій.
– В Лондоні славний лікар Гарвей записав лікарській колегії цілих 56 фунтів зернят отсеї кави, щоб вона пила й розсліджувала [досліджувала] її вплив на жолудок [шлунок] (Б. Лепкий);
Командуванням військовими силами Ольвії та Херсонеса відали колегії стратегів (з наук. літ.);
Колегія адвокатів.
3. Назва деяких закритих середніх і вищих навчальних закладів у Західній Європі й Україні у XVI – XVIII ст. та Російській імперії у XVIII – першій чверті XIX ст.
Вони згадували, як колись обоє вчились у бурсі, у Київській колегії (Д. Мордовець);
Він [Петро Могила] тоді заходився заводити в Києві свою власну школу-колегію для науки латинської, против [напротивагу] школи братської (М. Грушевський);
Поволі, .. в рудій чепурній свитці з широким коміром, не то чернець, не то дяк, не то бурсак, не то чепурний селянин ішов на лекції до колегії (М. Івченко);
Центром шкільної освіти в Україні була Києво-Могилянська колегія, на зразок якої згодом були організовані колегії в Переяславі, Харкові, Чернігові (з навч. літ.).
4. У Росії XVIII ст. – назва центральних урядових установ.
Колегія дала наказ Овцину наступної весни 1735 р. продовжувати шлях до Карського моря (з наук.-попул. літ.);
Між колегіями у 1718 р. був проведений точний розподіл справ, так що кожна з них відала якою-небудь однією галуззю управління (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)