колегія

КОЛЕ́ГІЯ, ї, ж.

1. Офіційно признач. група осіб, які утворюють певний адміністративний, розпорядчий або дорадчий орган.

Професорська колегія [Львівського університету] обрала його [І. Франка] доцентом, але адміністрація не затвердила (М. Коцюбинський);

Перед редакційною колегією було поставлено ряд вимог (М. Рильський);

Незабаром він став членом ученої ради двох сільськогосподарських інститутів, членом колегії Міністерства сільського господарства (І. Рябокляч);

// Засідання такого органу.

Прождала в черзі битих два дні. То міністр вів колегію, то його кудись викликали, а до заступників Оленці не хотілося йти (В. Кучер);

На брифінгу, що відбувся після колегії, керівництво області та освітнього відомства продемонстрували зворушливе єднання та порозуміння (із журн.).

2. Об'єднання осіб деяких професій.

– В Лондоні славний лікар Гарвей записав лікарській колегії цілих 56 фунтів зернят отсеї кави, щоб вона пила й розсліджувала [досліджувала] її вплив на жолудок [шлунок] (Б. Лепкий);

Командуванням військовими силами Ольвії та Херсонеса відали колегії стратегів (з наук. літ.);

Колегія адвокатів.

3. Назва деяких закритих середніх і вищих навчальних закладів у Західній Європі й Україні у XVI – XVIII ст. та Російській імперії у XVIII – першій чверті XIX ст.

Вони згадували, як колись обоє вчились у бурсі, у Київській колегії (Д. Мордовець);

Він [Петро Могила] тоді заходився заводити в Києві свою власну школу-колегію для науки латинської, против [напротивагу] школи братської (М. Грушевський);

Поволі, .. в рудій чепурній свитці з широким коміром, не то чернець, не то дяк, не то бурсак, не то чепурний селянин ішов на лекції до колегії (М. Івченко);

Центром шкільної освіти в Україні була Києво-Могилянська колегія, на зразок якої згодом були організовані колегії в Переяславі, Харкові, Чернігові (з навч. літ.).

4. У Росії XVIII ст. – назва центральних урядових установ.

Колегія дала наказ Овцину наступної весни 1735 р. продовжувати шлях до Карського моря (з наук.-попул. літ.);

Між колегіями у 1718 р. був проведений точний розподіл справ, так що кожна з них відала якою-небудь однією галуззю управління (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колегія — коле́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колегія — КОЛЕГІЯ – КОЛЕГІУМ Колегія, -ї, ор. -єю. 1. Об’єднання, корпорація; адміністративний дорадчий або розпорядчий орган тощо: колегія адвокатів, колегія міністерства, військова колегія. 2. Те саме, що колегіум. Колегіум, -у. Закритий середній і вищий навчальний заклад. Літературне слововживання
  3. колегія — [колег'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. колегія — -ї, ж. 1》 Офіційно визначена група осіб, які утворюють певний адміністративний, розпорядчий або дорадчий орган. Редакційна колегія газети. 2》 Об'єднання осіб деяких професій. 3》 У Західній Європі, Україні та Росії в 16-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. колегія — коле́гія (від лат. collegium – товариство, спільність) 1. У Стародавньому Римі група осіб, зв’язаних спільним виконанням релігійних відправ або спільною професією. 2. Органи центрального управління в Росії 18 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. колегія — КОЛЕ́ГІЯ, ї, ж. 1. Офіційно визначена група осіб, які утворюють певний адміністративний, розпорядчий або дорадчий орган. Професорська колегія [Львівського університету] обрала його [І. Франка] доцентом, але адміністрація не затвердила (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. колегія — рос. коллегия 1. У Стародавньому Римі — група осіб, зв'язаних спільним виконанням релігійних відправ або спільною професією. 2. Адміністративний, розпорядчий або дорадчий орган, який складається з групи обраних або офіційно затверджених осіб(напр., К. адвокатів, К. міністерства). Eкономічна енциклопедія
  8. колегія — колегія (колегіум) (лат. — співдружність) 1. Споруда професійного, жрецького або похоронного об'єднання у Стародавньому Римі. 2. Будівля учбового і релігійного призначення з анфіладним або галерейним розплануванням внутрішніх приміщень. Архітектура і монументальне мистецтво