Словник української мови у 20 томах

колективно

КОЛЕКТИ́ВНО.

Присл. до колекти́вний.

– Нам приємно бачити ваше благородне обличчя, і ми одноголосно, хоч окремо, не колективно .. зійшлися у вас, щоб потиснути вашу чесну руку (І. Франко);

От пливемо й на Дніпро дивимось .. На цім на самім місці Володимир колективно всіх киян перехрестив (Остап Вишня);

Вони звикли колективно жити й діяти... Через це підпілля не можна повністю знищити (Ю. Яновський);

Тепер усі такі справи – і винаходи, і удосконалення – робляться колективно. Одна людина нічогісінько не варта, у неї ніколи нічого не вийде (В. Владко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. колективно — колекти́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. колективно — див. гуртом  Словник синонімів Вусика
  3. колективно — Присл. до колективний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колективно — КОЛЕКТИ́ВНО. Присл. до колекти́вний. Вони звикли колективно жити й діяти… Через це підпілля не можна повністю знищити (Ю. Янов., І, 1954, 193).  Словник української мови в 11 томах