колисонька
КОЛИ́СОНЬКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до коли́ска 1.
Ой, колиско, колисонько, Приспи ж мені дитиноньку. Ой щоб спало, не плакало, А щоб росло й не боліло Ні головка, ані тіло (з народної пісні);
Колисонька кленовая Рипуча, рипуча, Дитинонька малесенька Плакуча, плакуча. А я буду колисоньку Гойдати, гойдати, А я свою дитиноньку Буду колисати (з народної пісні);
Дівчино, дівчино, де твої крильця? Небо весняне в сяйві іскриться. Чи не пора нам летіти, маленька, В ярій пшениці шукати гнізденька? Буде в колоссі воно, як у сонці, Буде гойдаться в моїй колисоньці (Д. Павличко).
Словник української мови (СУМ-20)