колисонька

КОЛИ́СОНЬКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до коли́ска 1.

Ой, колиско, колисонько, Приспи ж мені дитиноньку. Ой щоб спало, не плакало, А щоб росло й не боліло Ні головка, ані тіло (з народної пісні);

Колисонька кленовая Рипуча, рипуча, Дитинонька малесенька Плакуча, плакуча. А я буду колисоньку Гойдати, гойдати, А я свою дитиноньку Буду колисати (з народної пісні);

Дівчино, дівчино, де твої крильця? Небо весняне в сяйві іскриться. Чи не пора нам летіти, маленька, В ярій пшениці шукати гнізденька? Буде в колоссі воно, як у сонці, Буде гойдаться в моїй колисоньці (Д. Павличко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колисонька — коли́сонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колисонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до колиска 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колисонька — КОЛИ́СОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коли́ска 1. Словник української мови в 11 томах