1. Словник української мови у 20 томах

колисочка

КОЛИ́СОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до коли́ска 1, 3.

Ходи, сонку, в колисочку, Приспи нашу дитиночку (з народної пісні);

З лози колисочку плете Та плаче праведная мати, Колиску тую плетучи (Т. Шевченко);

– Чи збереглася колисочка, в якій вигойдалося стільки діточок? (В. Скуратівський);

Край лісочка на дубочку Прив'язали колисочку (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колисочка — коли́сочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колисочка — див. колиска Словник синонімів Вусика
  3. колисочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до колиска 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колисочка — КОЛИ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коли́ска 1. З лози колисочку плете Та плаче праведная мати. Колиску тую плетучи (Шевч., II, 1953, 315); Край лісочка на дубочку Прив’язали колисочку (Стельмах, Живі огні, 1954, 55). Словник української мови в 11 томах
  5. колисочка — Колиска, -ки ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. Ном. № 3212. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Кв. I. 75. ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка. Макс. (1849). 105. Словник української мови Грінченка