колисочка

КОЛИ́СОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до коли́ска 1, 3.

Ходи, сонку, в колисочку, Приспи нашу дитиночку (з народної пісні);

З лози колисочку плете Та плаче праведная мати, Колиску тую плетучи (Т. Шевченко);

– Чи збереглася колисочка, в якій вигойдалося стільки діточок? (В. Скуратівський);

Край лісочка на дубочку Прив'язали колисочку (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. колисочка — коли́сочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колисочка — див. колиска  Словник синонімів Вусика
3. колисочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до колиска 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. колисочка — КОЛИ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коли́ска 1. З лози колисочку плете Та плаче праведная мати. Колиску тую плетучи (Шевч., II, 1953, 315); Край лісочка на дубочку Прив’язали колисочку (Стельмах, Живі огні, 1954, 55).  Словник української мови в 11 томах
5. колисочка — Колиска, -ки ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. Ном. № 3212. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Кв. I. 75. ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка. Макс. (1849). 105.  Словник української мови Грінченка