Словник української мови в 11 томах

колисочка

КОЛИ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коли́ска 1.

З лози колисочку плете Та плаче праведная мати. Колиску тую плетучи (Шевч., II, 1953, 315);

Край лісочка на дубочку Прив’язали колисочку (Стельмах, Живі огні, 1954, 55).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. колисочка — коли́сочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. колисочка — див. колиска  Словник синонімів Вусика
  3. колисочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до колиска 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колисочка — КОЛИ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коли́ска 1, 3. Ходи, сонку, в колисочку, Приспи нашу дитиночку (з народної пісні); З лози колисочку плете Та плаче праведная мати, Колиску тую плетучи (Т.  Словник української мови у 20 томах
  5. колисочка — Колиска, -ки ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. Ном. № 3212. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Кв. I. 75. ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка. Макс. (1849). 105.  Словник української мови Грінченка