колись-не-колись
КОЛИ́СЬ-НЕ-КОЛИ́СЬ, присл.
Рідко коли.
– В нас у Дніпрі не ловляться оселедці, а тільки якась поганенька плітка та судаки, та часом трапиться колись-не-колись чечуга, – сказав Мишук (І. Нечуй-Левицький);
Виривалися колись-не-колись десятиліття, що село українське жило тихим і своїм життям (Г. Хоткевич);
Ледве споглядав [Орядин] на мене, лише колись-не-колись кидав на мене поглядом лютим і насмішливим (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)