колодотягач

КОЛОДОТЯГА́Ч, а́, ч.

Пристрій для піднімання, переміщення колод (див. коло́да¹ 1).

До основних причин виробничого травматизму, аварійних ситуацій у лісопильних цехах відносять падіння колод із колодотягача при їх транспортуванні й подачі на передрамний візок (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. колодотягач — колодотяга́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. колодотягач — КОЛОДОТЯГА́Ч, а́, ч. Тягач колод ( див. коло́да¹ 1). Нема тут і колодотягача. Вагонетку з кругляками робітники руками заштовхують у лісопильний цех (Роб. газ., 17.11 1965, 2).  Словник української мови в 11 томах