колонія
КОЛО́НІЯ, ї, ж.
1. Країна, яка була насильницьки захоплена і експлуатована іншою державою (метрополією), позбавлена державної самостійності й управлялася на основі спеціального режиму.
Хоч імперіалістичні європейські держави загарбували й далі та поневолювали дикі й напівдикі народи Азії й Африки і часом гризлись між собою за цей розподіл колоній, та їм і на думку не спадало, що їхньому пануванню прийде кінець (Б. Антоненко-Давидович);
Кожна країна світу, а найбільше країни – власниці колоній сплатили свій трагічний податок океану (М. Білкун);
Розпалась імперія, тобто відпала більшість колоній та залежних племен і народів (І. Білик).
2. Поселення переселенців з іншої країни, області.
Багато степових херсонських сіл поминули бурлаки..; бачили здорові багаті німецькі колонії з довгими рівними вулицями, з домами на два поверхи серед зелених садів та виноградників (І. Нечуй-Левицький);
Тепер я не над морем, хоч і під ясним небом, тепер я над лиманом Дністровим біля города Акермана у французькій колонії в Шабі (Леся Українка);
На півдні України вздовж усього терену морського Причорномор'я знаходимо широко розгалужену мережу морських портів, цілу низку грецьких колоній (В. Домонтович).
3. Товариство земляків у чужій країні; земляцтво.
– Ти зрозумій, яка се сила. – Драгоманов!.. Він встановить тісний контакт з емігрантською колонією у Відні (П. Колесник);
В Берліні виникли цілі колонії тібетців, там живуть монахи, лами (О. Бердник).
4. Заклади спеціального призначення (лікувальні, виправні і т. ін.).
Він чомусь переконаний, що з усіх умінь вміння медика найбільш вартісне, – медики чи на фронті під час війни, чи навіть в місцях ув'язнення, у виправних колоніях, – всюди вони є людом потрібним (О. Гончар);
Бургомістр Кампіан .. розпорядився: з ліплянок на Калічій горі, що височить неподалік Сокільницької заміської вулиці, вигнати жебраків і заснувати там колонію для прокажених – за європейським зразком (Р. Іваничук);
У Львові вони [сліпці] траплялися всюди, з першого ж дня. Я так розумію, що там якась сліпецька колонія, цілий інтернат або щось таке (Ю. Андрухович).
5. біол. Сукупність особин, організмів, які співіснують тісною групою.
Хлопець шарпнув гілку і струсив на себе цілу колонію кузок (Ю. Бедзик);
Колись молоді дерева розрослись і стали пристанищем для цілої колонії ворон, які невідомо від чого раз у раз і з криком довго кружляють над могилами (Р. Горак);
Завдяки здатності формувати колонії тварини забезпечують кілька важливих потреб: охорону колоній від ворогів, спільну турботу про нащадків, створення необхідного мікроклімату (з наук. літ.);
Утворюють колонії різні одноклітинні водорості: синьо-зелені, зелені, золотисті, жовто-зелені, діатомові, пірофітові (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)