Словник української мови у 20 томах

колоритно

КОЛОРИ́ТНО.

Присл. до колори́тний.

Картина написана колоритно, свіжо, широко (із журн.);

Старинні історики всі, можна сказати, на добру половину белетристи, вони пишуть колоритно і драматично (І. Франко);

В півбелетристичній формі оповідає далі Мирний свої враження з подорожі, спиняючись на портретах візників, переказуючи колоритно свої з ними розмови (С. Єфремов).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. колоритно — колори́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. колоритно — Присл. до колоритний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колоритно — КОЛОРИ́ТНО. Присл. до колори́тний. Вони [старовинні історики] пишуть колоритно і драматично.., видумують промови і розмови історичних осіб (Фр.  Словник української мови в 11 томах