колоритно

КОЛОРИ́ТНО. Присл. до колори́тний.

Вони [старовинні історики] пишуть колоритно і драматично.., видумують промови і розмови історичних осіб (Фр., XVI, 1955, 383);

Старосвітське селянське середовище колоритно втілює в собі постать прадіда Данила [у «Вершниках» Яновського] з його землеробським пантеїзмом і гайдамацькими піснями (Про багатство л-ри, 1959, 264).

Значення в інших словниках

1. колоритно — колори́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. колоритно — Присл. до колоритний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колоритно — КОЛОРИ́ТНО. Присл. до колори́тний. Картина написана колоритно, свіжо, широко (із журн.); Старинні історики всі, можна сказати, на добру половину белетристи, вони пишуть колоритно і драматично (І.  Словник української мови у 20 томах