колоритність

КОЛОРИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. колори́тний.

Українській архітектурі XVIII ст. властиві мальовничість, і колоритність, які досягалися білою пластикою стін, керамічними вставками, багатим ліпним орнаментом (Іст. УРСР, І, 1953, 383);

Національна колоритність, специфічна мова, характерний гумор українського селянина поєднуються в образі Хоми Хаєцького з новими рисами радянської людини, з її новим світовідчуттям (Рад. літ-во, 5, 1963, 33).

Значення в інших словниках

1. колоритність — колори́тність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колоритність — [колорит(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. колоритність — -ності, ж. Властивість за знач. колоритний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. колоритність — КОЛОРИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. колори́тний. Я вказую на деякі зразки сорочок, вишивки яких були виконані доморобними, почорненими сажею з соснового дерева нитками у жителів Покуття і гуцулів, які люблять чистоту і колоритність...  Словник української мови у 20 томах