кольматаж
КОЛЬМАТА́Ж, у, ч.
1. Природне чи штучне осадження намулів на ділянці землі, внаслідок чого створюється новий родючий шар або підвищується родючість ґрунту.
При штучному кольматажі ділянку обносять валами й періодично або систематично заливають водою, багатою на мули (з наук. літ.).
2. Природне або штучне вмивання глинистих або мулистих частинок у пори ґрунту, що зменшує фільтрацію води через стінки каналів, водойм і т. ін.
Для боротьби з втратами води застосовують спеціальні прийоми, з яких найбільш доступні облицьовування каналів глиною, глиняний кольматаж (замулення) і засолонцювання каналів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)