Словник української мови у 20 томах

кольматаж

КОЛЬМАТА́Ж, у, ч.

1. Природне чи штучне осадження намулів на ділянці землі, внаслідок чого створюється новий родючий шар або підвищується родючість ґрунту.

При штучному кольматажі ділянку обносять валами й періодично або систематично заливають водою, багатою на мули (з наук. літ.).

2. Природне або штучне вмивання глинистих або мулистих частинок у пори ґрунту, що зменшує фільтрацію води через стінки каналів, водойм і т. ін.

Для боротьби з втратами води застосовують спеціальні прийоми, з яких найбільш доступні облицьовування каналів глиною, глиняний кольматаж (замулення) і засолонцювання каналів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кольматаж — кольмата́ж іменник чоловічого роду осадження намулів на ділянці  Орфографічний словник української мови
  2. кольматаж — -у, ч. 1》 Природне або штучне осадження намулів на ділянці землі, внаслідок чого створюється новий родючий шар або підвищується родючість ґрунту. 2》 Природне або штучне вмивання глинистих або мулистих частинок у пори ґрунту, що зменшує фільтрацію води через стінки каналів, водойм тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кольматаж — кольмата́ж (франц. colmatage, від лат. colmata – наповнення, насип) 1. Природне або штучне осадження намулів на ділянці землі, внаслідок чого створюється новий родючий шар або підвищується родючість грунту.  Словник іншомовних слів Мельничука