кольт
КОЛЬТ, а, ч.
Револьвер або автоматичний пістолет особливої системи.
З кишені її куценької спідниці визирала ручка маленького кольта (Олесь Досвітній);
– Пане Чайко! Прошу вас не втручатися не в свої справи, – скрикнув він, хапаючися за свій кольт (Д. Бузько);
Рвучко розчинилися двері. Капітан Горн схопився з. дивана, в руках уже був кольт (Іван Ле);
[Кузьма:] А навчити з кулемета стріляти можеш? [Тарас:] Чого ж, можна. Я й максим, і кольт, і люїс знаю, як своїх п'ять пальців (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)