кольт
КОЛЬТ, а, ч. Револьвер або кулемет особливої системи.
З кишені її куценької спідниці визирала ручка маленького кольта (Досв., Вибр., 1959, 17);
[Кузьма:] А навчити з кулемета стріляти можеш? [Тарас:] Чого ж, можна. Я й максим, і кольт, і люїс знаю, як своїх п’ять пальців (Корн., І, 1955, 159).
Словник української мови (СУМ-11)